🍃

ЕТНІЧНА МАПА АВСТРІЙСЬКОЇ МОНАРХІЇ

Статистичний аналіз населення

Кожна імперія прагнула знати, що, де й у якій кількості їй належить, а відколи почали формуватися етноси — ще й хто і де живе. Очевидно, що ідея територіальних претензій на основі етнічних меж уже тоді витала у повітрі, змушуючи могутні держави хижо озиратися на сусідів.

Свого часу Австрійська імперія провела масштабний перепис населення в межах своїх кордонів (перепис 1851 року). Його результати збереглися не лише у вигляді стосів паперу, а й у формі детальних візуальних карт. Зведену таблицю цієї фундаментальної праці я й публікую тут для зручного перегляду, ну і трохи коментарів під нею. Стилістику тексту було дещо оптимізовано, проте оригінальні назви залишено без змін — для читачів, які захочуть глибше зануритися в тему та провести власне історичне дослідження.

Дані сформовано на основі офіційної публікації "BEVOELKERUNG der oesterreichischen Monarchie nach Sprachstämmen abgetheilt. Zählung des Jahres 1851". Цей звіт оптимізовано для компактного перегляду: вилучено нульові значення етнічних груп для кожної коронної землі та впорядковано етноси за чисельністю (від найбільшого до найменшого).


Загальний підсумок по імперії (Summa)


Етнічний склад за коронними землями (Kronländer)

1. Нижня Австрія (Oesterreich Land unter der Ens)
2. Верхня Австрія (Oesterreich Land ob der Ens)
3. Зальцбург (Salzburg)
4. Штирія (Steiermark)
5. Каринтія (Kärnten)
6. Крайна (Krain)
7. Істрія, Гориця, Градишка і Трієст (Istrien, Görz, Gradiska u. Triest sammt Gebiet)
8. Тіроль і Форарльберг (Tirol u. Vorarlberg)
9. Богемія / Чехія (Böhmen)
10. Моравія (Mähren)
11. Сілезія (Schlesien)
12. Галичина і Лодомерія з Освенцимом, Затором і Краковом (Galizien und Lodomerien mit Auschwitz, Zator u. Krakau)
13. Буковина (Bukowina)
14. Далмація (Dalmatien)
15. Ломбардія (Lombardie)
16. Венеція (Venedig)
17. Угорщина (Ungern)
18. Воєводство Сербія та Тімішоарський Банат (Vojvodschaft Serbien u. Temescher Banat)
19. Хорватія і Славонія (Kroatien u. Slavonien mit dem kroat. Küstenlande s. Fiume)
20. Семигород / Трансильванія (Siebenbürgen)
21. Військова границя (Militär-Gränze ohne den Gränz-Waffenstand)
22. Цісарсько-королівська армія (Hiezu das k.k. Militär approximativ)

Оригінал скану є в книгарні у розділі Картографія під назвою: (1855) Ethnographische Karte DER OESTERREICHISCHEN MONARCHIE, або деінде на просторах Інету. Крім того, прошу не плутати аналіз статистики 1851 року зі схожою роботою (1846) Sprachenkarte der Österreichischen monarchie, яка у книгарні теж присутня у форматі pdf. Вочевидь, що ці праці перетинаються, але так глибоко я вже не досліджував.

Уточнення:

У 1851 році Австро-Угорщини як такої ще не існувало (дуалістична монархія була створена лише в 1867 році). Тоді це була Австрійська імперія. Та й у самій шапці таблиці написано «der oesterreichischen Monarchie» (Австрійської монархії).

Згаданий вище Тімішоарський Банат (нім. Temescher Banat) — провінція Габсбурзької монархії, яка існувала з 1718 по 1778 рік. Вона навіть завойованою мало кому потрібна була і лізти розбирати її хісторі, то тема набагато більша за всю її колишню територію.


Аналіз українських земель у переписі 1851 року

На основі даних перепису, до складу сучасної України (повністю або частково) входять чотири тогочасні коронні землі Австрійської імперії: Галичина, Буковина, Угорщина (у частині Закарпаття) та Воєводство Сербія та Тімішоарський Банат (у частині історичного Банату на Одещині, хоча етнічно українські землі Закарпаття тоді адміністративно підпорядковувалися саме Угорському королівству).

Нижче наведено детальний аналіз цих регіонів із виділенням чисельності русинів (історична назва українців у тогочасній австрійській статистиці) та загального геополітичного контексту.

Королівство Галіції та Лодомерії (Galizien und Lodomerien...)

Сюди входила Східна Галичина (етнічні українські землі) та Західна Галичина (етнічні польські землі з Краковом). Оскільки в таблиці оригінальні дані зведені разом, загальна цифра відображає баланс між двома найбільшими народами краю.

Герцогство Буковина (Bukowina)

Уся територія тодішньої Буковини сьогодні розділена між Україною (Чернівецька область — Північна Буковина) та Румунією (Південна Буковина). На 1851 рік край демонстрував унікальний етнічний баланс.

Угорське королівство (Ungern) — Закарпаття

Сучасне Закарпаття (Закарпатська область) у 1851 році не мало окремого адміністративного статусу й входило безпосередньо до складу Угорщини, розподілене між кількома комітатами (Уж, Берег, Угоча, Мараморош).

Цісарсько-королівська армія (Hiezu das k.k. Militär)


Демографічний підсумок для України

Якщо підсумувати дані по ключових регіонах проживання, то загальна кількість українців (русинів) в Австрійській імперії у 1851 році становила:

2 281 839 (Галичина) + 122 852 (Буковина) + 440 600 (Угорщина) + 65 900 (Армія) = 2 911 191 осіб

(Примітка: У загальному підсумку всієї імперії вказано число 2 940 008 — решта русинів проживала розпорошено в інших коронних землях, зокрема у Воєводстві Сербія та Банат).

Висновки від себе:

  1. Вага в імперії: Українці (русини) були 5-ю за чисельністю нацією величезної Австрійської монархії, випереджаючи румунів, поляків та хорватів.
  2. Компактність: Понад 90% усього українського населення імперії було сконцентровано в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Це дозволило зберегти мовну та культурну ідентичність попри потужний тиск полонізації (в Галичині) та мадяризації (в Угорщині), але ця обставина й по сьогодні це не дає спокою імперським державним головам.

Джерело первинних даних:

Czoernig, Karl von. Ethnographie der oesterreichischen Monarchie. — Wien: Kaiserlich-königliche Direction der administrativen Statistik, 1855–1857.

Файли доступні до перегляду, якщо не вказано інше. Кешування проводиться один раз на добу, або на льоту при першому зверненні до каталогу. Позачергове сканування можливе через Індексацію у футері сторінки.

Статистика візитів

Всього159
Середнє26
Сьогодні6

Трафік візитів