Олександр Федорович Керенський (22 квітня (4 травня) 1881, Симбірськ, Російська імперія — 11 червня 1970, Нью-Йорк, США) — російський державний і політичний діяч, один із засновників Російської республіки. Один із членів Тимчасового уряду Росії, обіймав посаду міністра юстиції, військового та морського міністра, а також очолював його як міністр-голова з липня по листопад 1917 року.
Член партії соціалістів-революціонерів (есерів). Заступник голови Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів (12 березня — 9 листопада 1917 року). Після більшовицького збройного повстання та безуспішного наступу був змушений зняти з себе всі повноваження й емігрував у липні 1918 року.
Ідея Тимчасового уряду тодішньої Росії полягала у збереженні впливу на руїнах імперії, однак не всі були з тим згодні. "Ай, ай, Керенський" — фінська народна пісня, присвячена Олександру Керенському. Слова глузливої-жартівливої пісні розповідають про марну спробу Керенського зберегти єдину Російську імперію. Спочатку мелодія «Керенського» була заснована на російській пісні «Як квітка духмяна» ( рос. "Как цветок душистый"), композитором якої згадується Олександр Макаров.
У той же час був також відомий і швидкий танець, який у Фінляндії почали супроводжувати глузливою піснею про Керенського, і який відтоді відомий як "керенський". Однак, танець і його мелодія походять уже з України, де вони відомі як "Карапет".
Пізніше у Фінляндії було створено ще кілька, переважно жартівливих, пісень на мелодію «Керенского», наприклад «Vesijohtomies» Рейно Хелісми, добре відома як «Maailma se on kain silkkja vaan» у виконанні М. А. Нуммінена.