ПРО МІРИ Й НАМІРИ
Мені давно це муляло. Як жінка свариться чи тягає чоловіка за чуба — уяви не бракує. А от за яку таку міру вини (чи то пак вина?) — я років шістдесят поняття не мав. Тому насилу викроїв час, щоб нарешті закрити це питання.
Розбираємось
Опера «Запорожець за Дунаєм»
комп. Гулак-Артемовський Семен Степанович
Одарка:
Випив, мабуть, з добру кварту
Або випив цілий ківш!Іван:
Ні, не пив, кажу без жарту:
Випив чарочку — не більш...
За що Одарка нарікає Карасеві?
На докори – «Випив, мабуть, з добру кварту!», Паторжинський відповідає: «Випив чарочку – не більш». Але який же масштаб цього тяжкого злочину? Га?
Так от:
-
1 бочка вміщала 40 відер або 20 корчаг.
-
1 корчага дорівнювала 2 відрам.
-
1 відро (12,3 л) ділилося на 4 чверті або 10 штофів.
-
1 чверть ділилася на 12 склянок.
-
1 штоф (або кварта) містив 1,23 л і дорівнював 10 чаркам або 20 шкаликам.
-
1 винна пляшка (1/16 відра) вміщала 0,77 л.
-
1 горілчана або пивна пляшка (1/20 відра) вміщала 0,62 л.
-
1 косушка (1/40 відра, 1/4 штофу, 1/2 горілчаної пляшки) вміщала 0,31 л.
-
1 склянка вміщала 0,273 л.
-
1 чарка (ось воно!) – це 1/100 відра, вона вміщала 122,99 мл.
-
1 шкалик (1/200 відра) вміщав 61,5 мл.
Масштаб «катастрофи»
Отже, Карась бідкався, що випив лише 123 мілілітри чистої, як сльоза, оковитої,
а не 1,23 літра з Одарчиних фантазій. Тобто у десять разів менше! Уявляєте?
І за ці нещасні сто грамів вона пиляє його зі сцени вже понад півтора століття, а мужній козак усе терпить. Ну хіба ж не свята людина? Неймовірно!...
Якщо перекласти звинувачення Одарки на мову цифр, то картина виглядає так:
| Міра об'єму | Приблизно | Еквівалент / Порівняння |
|---|---|---|
| Кварта (звинувачення Одарки) | ~ 1,23 літра | 10 чарок |
| Ківш (підозра Одарки) | ~ 1,2 — 1,5 літра | Великий черпак (несистемна) |
| Чарочка (що насправді випив Карась) | ~ 123 мілілітри | 1/10 кварти або ковша |
Психологічний підтекст
За усім цим кулінарно-посудним різноманіттям ховається відверта й талановита маніпуляція Одарки. Для неї що кварта, що ківш, що макитра чи баняк — це не просто кухонне начиння, а символи чогось величезного за об’ємом і абсолютно некультурного за застосуванням.
Вона свідомо використовує слова, які асоціюються з жадібним черпанням, щоб виставити Карася не просто козаком, який засидівся з кумом, а справжнім гультяєм! Це той самий випадок, коли емоційні звинувачення повністю витісняють реальні факти, а побутовий посуд стає зброєю психологічного тиску.
P.S.
Тримайся, Іване!
P.P.S.
Семену Степановичу Гулак-Артемовському - уклін земний.
А Паторжинський з Литвиненко-Вольгемут надзвичайно тут прекрасні. Браво!!!