ПРО МІРИ Й НАМІРИ

Мені давно це муляло. Як жінка свариться чи тягає чоловіка за чуба — уяви не бракує. А от за яку таку міру вини (чи то пак вина?) — я років шістдесят поняття не мав. Тому насилу викроїв час, щоб нарешті закрити це питання.

Розбираємось

Опера «Запорожець за Дунаєм»

комп. Гулак-Артемовський Семен Степанович

Одарка:
Випив, мабуть, з добру кварту
Або випив цілий ківш!

Іван:
Ні, не пив, кажу без жарту:
Випив чарочку — не більш...

За що Одарка нарікає Карасеві?

На докори – «Випив, мабуть, з добру кварту!», Паторжинський відповідає: «Випив чарочку – не більш». Але який же масштаб цього тяжкого злочину? Га?

Так от:

• 1 бочка вміщала 40 відер або 20 корчаг.

• 1 корчага дорівнювала 2 відрам.

• 1 відро (12,3 л) ділилося на 4 чверті або 10 штофів.

• 1 чверть ділилася на 12 склянок.

• 1 штоф (або кварта) містив 1,23 л і дорівнював 10 чаркам або 20 шкаликам.

• 1 винна пляшка (1/16 відра) вміщала 0,77 л.

• 1 горілчана або пивна пляшка (1/20 відра) вміщала 0,62 л.

• 1 косушка (1/40 відра, 1/4 штофу, 1/2 горілчаної пляшки) вміщала 0,31 л.

• 1 склянка вміщала 0,273 л.

• 1 чарка (ось воно!) – це 1/100 відра, вона вміщала 122,99 мл.

• 1 шкалик (1/200 відра) вміщав 61,5 мл.

Масштаб «катастрофи»

Отже, Карась бідкався, що випив лише 123 мілілітри чистої, як сльоза, оковитої,
а не 1,23 літра з Одарчиних фантазій. Тобто у десять разів менше! Уявляєте?

І за ці нещасні сто грамів вона пиляє його зі сцени вже понад півтора століття, а мужній козак усе терпить. Ну хіба ж не свята людина? Неймовірно!...

Якщо перекласти звинувачення Одарки на мову цифр, то картина виглядає так:

Психологічний підтекст

За усім цим кулінарно-посудним різноманіттям ховається відверта й талановита маніпуляція Одарки. Для неї що кварта, що ківш, що макитра чи баняк — це не просто кухонне начиння, а символи чогось величезного за об’ємом і абсолютно некультурного за застосуванням.

Вона свідомо використовує слова, які асоціюються з жадібним черпанням, щоб виставити Карася не просто козаком, який засидівся з кумом, а справжнім гультяєм! Це той самий випадок, коли емоційні звинувачення повністю витісняють реальні факти, а побутовий посуд стає зброєю психологічного тиску.

P.S.
Тримайся, Іване!

P.P.S.
Семену Степановичу Гулак-Артемовському - уклін земний.
А Паторжинський з Литвиненко-Вольгемут надзвичайно тут прекрасні. Браво!!!