«Один раз я накреслив карту острова; вона була дуже старанно і красиво розфарбована. Тоді я нарік свій твір «Островом скарбів». Я чув, що бувають люди, для яких карти нічого не значать, але не можу собі цього навіть уявити! Імена, обриси лісів, напрямки доріг і рік, доісторичні сліди людини – це невичерпне джерело для всякого, у кого є очі і хоч на грош уяви». Роберт Льюїс Стівенсон, (1883)

Про творчість в картографії, яка не визнає умовних меж.