ПРЕС НОВИНИ

Росіяни створили самохідний 120-мм міномет на базі вантажівки ГАЗ-66 «Шишига».

Відповідне відео оприлюднили російські пропагандистські медіа.

Судячи з кадрів, на шасі «Шишиги» встановлено кунг, за розмірами подібний до армійських ДДА-66 та АС-66.

Його можна відрізнити від стандартних варіантів відсутністю вікон, дверцят і технічних люків.

Розпізнати таку машину з повітря складно, особливо якщо вона обладнана антидроновим «мангалом» і накрита маскувальною сіткою.

Імовірно, таким чином росіяни прагнуть замаскувати самохідний міномет серед інших вантажівок цього типу, які масово застосовуються на фронті.

У кунгу розміщено 120-мм міномет радянського виробництва 2Б11.

При цьому відкидний механізм та опорна плита явно заводського виробництва. Скільки таких машин вироблено і яке підприємство їх розробило не повідомляється.

Крім того, цілком ймовірно, що така машина не одна, а механізм може бути встановлений і на інше шасі.

Через монтаж відео складно визначити точний час розгортання й згортання установки, а також обсяг боєзапасу.

Фінська компанія Patria представила нову гусеничну всюдихідну бронемашину TRACKX.

Про це повідомляється у пресрелізі компанії.

Машина створена для безшумного та швидкого пересування найскладнішою місцевістю.

У компанії зазначаються, що підвищення мобільності та ефективності сухопутних військ є одним із ключових пріоритетів країн ЄС у межах їхніх довгострокових оборонних стратегій.

У відповідь на ці потреби Patria розробила TRACKX у рамках багатонаціональної програми FAMOUS, що фінансується Фондом оборони ЄС.

Проєкт реалізується у співпраці з промисловими партнерами та країнами-учасницями програми.

За словами віцепрезидента Patria Юссі Ярвінена, бойова машина вже пройшла всебічні випробування і готується до серійного виробництва у 2027 році.

Які країни планують закуповувати бронемашину не повідомляється. У компанії зазначають, що вона призначена для заміни застарілих М113 та МТ-ЛБ.

TRACKX призначена для транспортування 12 солдатів у повному екіпіруванні.

Машина здатна працювати на дорогах, у лісах, на крутих схилах, болотах та в умовах глибокого снігу без втрати захисних та ходових характеристик.

Бронемашина має масу 12 тонн і вантажопідйомність 3,5 тонни. Вона може оснащуватися 12,7-мм кулеметом, а в перспективі — бойовими модулями з іншим озброєнням.

Нагадаємо, що вперше цю машину представили у червні 2024 року.

Польща закриває кордон із Білоруссю через агресивні російсько-білоруські маневри, націлені на Сувальський коридор.

Про це заявив прем’єр-міністр Дональд Туск, пише видання Rzeczpospolita.

Туск оголосив, що Польща закриє кордон із Білоруссю в ніч із 11 на 12 вересня.

За його словами, у п’ятницю на території Білорусі, дуже близько до польського кордону, почнуться «дуже агресивні», з погляду військової доктрини, російсько-білоруські маневри.

Польський прем’єр каже, що маневри направлені на відточування дій у Сувальскому коридорі.

Крім того, за словами Туска, Польща має справу зі зростанням кількості різних провокацій з боку Росії та Білорусі.

Урядовець повідомив, що Польщі заарештували білоруського агента та вирішили вислати дипломата, який «підтримував агресивні дії білоруської держави проти Польщі».

«Агентство внутрішньої безпеки (ABW) вчора затримало білоруського агента. Затримання є результатом співпраці, зокрема, зі службами Румунії і Чехії», – повідомив Туск у соцмережі X.

Нагадаємо, що спецслужби Румунії, Угорщини та Чехії оголосили про ліквідацію білоруської розвідувальної мережі, розгорнутої в Європі.

Мережу агентів у Європі створював Комітет державної безпеки Білорусі, який намагався організувати збір розвідувальної інформації.

Раніше, 4 вересня, стало відомо, що у Білорусі затримали громадянина Польщі, якого звинувачують в отриманні секретних документів щодо спільних російсько-білоруських навчань «Запад-2025».

Відомо, що в межах навчань «Запад-2025» Росія та Білорусь планують відпрацювання спільних оборонних і наступальних дій, удосконалення взаємодії між збройними силами та перевірка готовності до різних сценаріїв бойового застосування.

Подібні навчання традиційно викликають занепокоєння в сусідніх держав через ризик провокацій, інцидентів або непередбачуваних дій.

Наприкінці травня міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що основну частину маневрів цьогоріч буде перенесено вглиб території країни — задля «зниження напруженості».

Однак, судячи із заяв Туска, білоруська сторона не дотрималася обіцянки, й проводитиме навчання біля кордону.

У Європейському Союзі між державами-членами розподілили 150 мільярдів євро довгострокових позик для зміцнення оборони в рамках ініціативи SAFE (Security Assistance for Europe).

Цей фінансовий інструмент створений для підтримки країн ЄС у пришвидшенні оборонної готовності шляхом забезпечення значних інвестицій у розвиток європейської оборонної промисловості. Особливий акцент робиться на подоланні критичних прогалин у можливостях.

Програма SAFE передбачає надання державам, які подають відповідні запити, до 150 мільярдів євро у формі довгострокових позик для інвестицій в оборонний потенціал.

Ініціатива стала першим стовпом масштабного плану переозброєння Європи, мета якого — вкладення понад 800 мільярдів євро в оборонні витрати у всіх країнах-членах ЄС.

Розподіл для кожної держави-члена виглядає наступним чином:

• Бельгія: 8 340 027 698 євро
• Болгарія: 3 261 700 000 євро
• Хорватія: 1 700 000 000 євро
• Кіпр: 1 181 503 924 євро
• Чехія: 2 060 000 000 євро
• Данія: 46 796 822 євро
• Естонія: 2 660 932 171 євро
• Фінляндія: 1 000 000 000 євро
• Франція: 16 216 720 524 євро
• Греція: 787 669 283 євро
• Угорщина: 16 216 720 524 євро
• Італія: 14 900 000 000 євро
• Латвія: 5 680 431 322 євро
• Литва: 6 375 487 840 євро
• Польща: 43 734 100 805 євро
• Португалія: 5 841 179 332 євро
• Румунія: 16 680 055 394 євро
• Словаччина: 2 316 674 361 євро
• Іспанія: 1 000 000 000 євро

Однією з ключових умов участі у програмі є обмеження щодо походження комплектуючих. Згідно з правилами, не більше 35% витрат на компоненти може припадати на продукцію з-за меж Європейської економічної зони або України.

SAFE також відкриває новий етап співпраці ЄС з довіреними третіми країнами у сфері безпеки та оборони.

Від самого початку Україна та держави Європейської економічної зони залучаються на рівних умовах з країнами-членами ЄС. Це передбачає право на участь у спільних закупівлях та замовленнях у власних оборонних промислових комплексах.

Разом із тим, лише держави-члени отримують доступ до фінансових позик SAFE, тоді як країни-кандидати та оборонні партнери можуть брати участь виключно у спільних закупівлях.

Участь України в програмі створює нові можливості для її оборонно-промислового комплексу, дозволяючи конкурувати на рівних з підприємствами держав ЄС.

Фахівці відзначають, що такий підхід сприятиме інтеграції українських виробників у європейський оборонний ринок. Це, у свою чергу, посилить спроможність України розвивати власний ВПК у партнерстві з ЄС.

Таким чином, SAFE стає важливим інструментом не лише для переозброєння Європи, але й для поглиблення оборонної інтеграції України з європейськими структурами.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про запуск нової ініціативи із закупівель далекобійних дронів спільно з українською оборонною промисловістю на суму 300 млн євро.

Про це пише видання «Європейська правда».

Повідомляється, що відповідна заява прозвучала під час засідання у форматі «Рамштайн» у Лондоні.

За словами Пісторіуса, мета ініціативи — посилити спроможність України завдавати ударів у глибокому тилу противника та зміцнити її оборону.

«У рамках цієї ініціативи ми укладаємо низку контрактів з українськими підприємствами на загальну суму 300 млн євро. Ці контракти передбачають постачання кількох тисяч далекобійних дронів різних типів українського виробництва», — заявив він.

За словами Пісторіуса, контракти гнучкі, дозволяють збільшення чисельності закуплених дронів та залучення інших країн.

Міністр наголосив, що Німеччина підтримує Україну у боротьбі проти російської агресії та допомагає їй досягти переваги на полі бою.

Він також підтвердив, що Берлін перебуває у процесі передачі Україні двох повних систем Patriot.

Перші пускові установки цих систем вже доставлені. Половину вартості комплексів покрила Норвегія.

Своєю чергою, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі повідомив про намір Лондона профінансувати виробництво далекобійних дронів для України на території Об’єднаного Королівства.

Нещодавно стало відомо, що естонська компанія Milrem Robotics готує рекордну партію багатоцільових наземних дронів THeMIS для України.

Поставка відбуватиметься в межах допомоги, яку надає Європейський Союз.